Deuteronomy 15

А оце, чого з них ви не будете їсти: орла́, і ґри́фа, і морського орла, 1і ко́ршака, і со́кола за родом його, 2і всякого кру́ка за родом його, 3і стру́ся, і сови, і я́струба за родом його, 4пу́гача, й і́біса, і ле́бедя, 5і пеліка́на, і сича́, і риба́лки, 6і бу́сла, і ча́плі за родом її, і о́дуда, і кажана́. 7І кожне плазуюче з пта́ства — нечисте воно для вас, не будете їсти. 8Кожного чистого птаха будете їсти.  21 Не будете їсти жодного па́дла, — даси його прихо́дькові, що в брамах твоїх, і він їстиме його, або продаси чужи́нцеві, бо ти народ святий для Господа, Бога свого. Не будеш варити ягняти в молоці матері його.

Десятина

10Конче даси десятину з усього врожа́ю насіння твого, що рік-річно на полі зросте́. 11І будеш ти їсти перед лицем Господа, Бога свого, у місці, яке Він вибере, щоб Ім'я́ Його перебува́ло там, десятину збіжжя свого, виноградного соку свого, і оливки своєї, і перворідних худоби своєї великої й худоби своєї дрібно́ї, щоб навчився ти боятися Господа, Бога свого, по всі дні. 12А коли дорога буде занадто довга для тебе, так що не зможеш поне́сти того́, бо буде занадто далеке від тебе місце, яке вибере Господь, Бог твій, щоб покласти Ім'я́ Своє там, коли поблагосло́вить тебе Господь, Бог твій, 13то даси в сріблі, і зав'яжеш те срібло в руці своїй, і пі́деш до місця, яке вибере Господь, Бог твій. 14І витратиш те срібло на все, чого буде жадати душа твоя, — на худобу велику й худобу дрібну, і на вино, і на п'янки́й напі́й, і на все, чого зажадає від тебе душа твоя, і будеш ти їсти там перед лицем Господа, Бога свого, і будеш тішитися ти та дім твій. 15А Левит, що живе́ по брамах твоїх, — не кидай його, бо нема йому частки й спа́дку з тобою. 16На кінці трьох років відділиш усю десятину свого врожаю в тім році, і покладеш у брамах своїх. 17І при́йде Левит, бо нема йому частки й спа́дку з тобою, і прихо́дько, і сирота, і вдова, що в брамах твоїх, і будуть їсти й наси́тяться, щоб поблагослови́в тебе Господь, Бог твій, у кожному чині твоєї руки, що будеш робити. 18

Рік відпущення

19У кінці семи літ зробиш відпу́щення. 20А оце те відпу́щення: кожен позикодавець, що позичає своєму ближньому, не буде натиска́ти на свого ближнього та на брата свого, бо оголошено відпу́щення ради Господа. 21На чужи́нця будеш натискати, а що буде твоє в брата твого, те відпустить йому рука твоя, 22та тільки не буде серед тебе вбогого, бо конче поблагосло́вить тебе Господь у кра́ї, якого Господь, Бог твій, дає тобі на спа́док, щоб ти посів його, 23якщо тільки конче будеш ти слухатися голосу Господа, Бога свого, щоб додержувати виконувати кожну ту заповідь, що я наказую тобі сьогодні.